- подружитися
- [подружи/тиес'а]
-ужу/с'а, поудру/жиес':а, поудру/жиец':а, поудру/жац':а; нак. -жи/с'а, -ж'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
подружитися — дружу/ся, дру/жишся, док., з ким і без додатка. 1) Те саме, що подружити 1). 2) розм. Те саме, що одружитися … Український тлумачний словник
подружитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
затоваришувати — у/ю, у/єш, док. Почати товаришувати, стати товаришами, друзями; здружитися, подружитися … Український тлумачний словник
передружитися — ужу/ся, у/жишся, док. Подружитися з усіма, багатьма … Український тлумачний словник
поріднитися — ню/ся, ни/шся, док. Стати рідними, родичами; породичатися. || Зблизитися, подружитися. || з чим, перен. Звикнути до чого небудь, полюбити щось … Український тлумачний словник
посвататися — I посват атися а/ємося, а/єтеся, док., розм. 1) Стати сватами. 2) Подружитися, заприятелювати. II посв ататися аюся, аєшся, док. Звернутися до батьків дівчини, звичайно через старостів або взагалі через посередників, прохаючи дати згоду на… … Український тлумачний словник